ославлювати —
див. ганьбити
Словник синонімів Вусика
ославлювати —
-юю, -юєш і рідко ославляти, -яю, -яєш, недок., ославити, -влю, -виш; мн. ославлять; док., перех., рідко. 1》 ким і без додатка.Поширювати погану славу (плітки, осуд, огуду і т. ін.) про кого-небудь; обмовляти, гудити, неславити.
Великий тлумачний словник сучасної мови
ославлювати —
ОСЛА́ВЛЮВАТИ, юю, юєш і рідко ОСЛАВЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., ОСЛА́ВИТИ, влю, виш; мн. осла́влять; док., кого, що, рідко. 1. ким і без дод. Поширювати погану славу (плітки, огуду і т. ін.) про кого-, що-небудь; обмовляти, гудити, неславити.
Словник української мови у 20 томах
ославлювати —
ГАНЬБИ́ТИ (негідними вчинками, поведінкою вкривати ганьбою себе, своє чесне ім'я, рід і т. ін.), БЕЗЧЕ́СТИТИ, ЗНЕСЛА́ВЛЮВАТИ, НЕСЛА́ВИТИ, СОРО́МИТИ, ОСОРО́МЛЮВАТИ, КОМПРОМЕТУВА́ТИ, ПОГА́НИТИ, ОПОГА́НЮВАТИ (ОБПОГА́НЮВАТИ), ЧОРНИ́ТИ, ОЧО́РНЮВАТИ...
Словник синонімів української мови
ославлювати —
ОСЛА́ВЛЮВАТИ, юю, юєш і рідко ОСЛАВЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., ОСЛА́ВИТИ, влю, виш; мн. осла́влять; док., перех., рідко. 1. ким і без додатка. Поширювати погану славу (плітки, осуд, огуду і т. ін.) про кого-небудь; обмовляти, гудити, неславити.
Словник української мови в 11 томах
ославлювати —
Ославлювати, -люю, -єш гл. = ославляти.
Словник української мови Грінченка