Орфографічний словник української мови

ослик

о́слик

іменник чоловічого роду, істота

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. ослик — -а, ч. Зменш. до осел.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. ослик — О́СЛИК, а, ч. Зменш. до осе́л. Тут уже справжній схід, європейців не видко, .. кав'ярні, ослики, дервіші, фрукти (М. Коцюбинський); Бачив Матвій в тому глибокому підземеллі мовчазних, замурзаних людей і ще мовчазніших осликів (Мирослав Ірчан).  Словник української мови у 20 томах
  3. ослик — О́СЛИК, а, ч. Зменш. до осе́л. Тут уже справжній схід, європейців не видко,.. кав’ярні, ослики, дервіші, фрукти (Коцюб., III, 1956, 348); Бачив Матвій в тому глибокому підземеллі мовчазних, замурзаних людей і ще мовчазніших осликів (Ірчан, II, 1958, 261).  Словник української мови в 11 томах