ослик
О́СЛИК, а, ч. Зменш. до осе́л.
Тут уже справжній схід, європейців не видко,.. кав’ярні, ослики, дервіші, фрукти (Коцюб., III, 1956, 348);
Бачив Матвій в тому глибокому підземеллі мовчазних, замурзаних людей і ще мовчазніших осликів (Ірчан, II, 1958, 261).
Словник української мови (СУМ-11)