осмислено —
Присл. до осмислений 2).
Великий тлумачний словник сучасної мови
осмислено —
ОСМИ́СЛЕНО. Присл. до осми́слений 2. Для професії літератора, здається мені, крім інших, важливі дві умови: уміння бачити і уміння осмислено відтворювати (Ю. Смолич); Очі його дивилися осмислено, прохально (Ю. Мушкетик).
Словник української мови у 20 томах
осмислено —
ОСМИ́СЛЕНО. Присл. до осми́слений 2. Для професії літератора, здається мені, крім інших, важливі дві умови: уміння бачити і уміння осмислено відтворювати (Смолич, Розм. з чит., 1953, 48); Очі його дивилися осмислено, прохально (Мушк., Серце.., 1962, 52).
Словник української мови в 11 томах