осмислено

ОСМИ́СЛЕНО. Присл. до осми́слений 2.

Для професії літератора, здається мені, крім інших, важливі дві умови: уміння бачити і уміння осмислено відтворювати (Смолич, Розм. з чит., 1953, 48);

Очі його дивилися осмислено, прохально (Мушк., Серце.., 1962, 52).

Значення в інших словниках

1. осмислено — осми́слено прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. осмислено — Присл. до осмислений 2).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. осмислено — ОСМИ́СЛЕНО. Присл. до осми́слений 2. Для професії літератора, здається мені, крім інших, важливі дві умови: уміння бачити і уміння осмислено відтворювати (Ю. Смолич); Очі його дивилися осмислено, прохально (Ю. Мушкетик).  Словник української мови у 20 томах