осмисленість
ОСМИ́СЛЕНІСТЬ, ності, ж. Власт. за знач. осми́слений.
Пізнаючи, збагачуючись духовно, людина водночас.. ніби проявляє їх [явища і предмети] через свою свідомість і наділяє осмисленістю (Мист., 2, 1965, 21).
Словник української мови (СУМ-11)