осмисленість

ОСМИ́СЛЕНІСТЬ, ності, ж.

Властивість за знач. осми́слений 2.

Пізнаючи, збагачуючись духовно, людина водночас .. ніби проявляє їх [явища і предмети] через свою свідомість і наділяє осмисленістю (з наук. літ.);

Слово, яке узагальнює предмети на основі спільних ознак, надає сприйманню осмисленості (з наук. літ.).

Значення в інших словниках

1. осмисленість — осми́сленість іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. осмисленість — -ності, ж. Властивість за знач. осмислений.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. осмисленість — ОСМИ́СЛЕНІСТЬ, ності, ж. Власт. за знач. осми́слений. Пізнаючи, збагачуючись духовно, людина водночас.. ніби проявляє їх [явища і предмети] через свою свідомість і наділяє осмисленістю (Мист., 2, 1965, 21).  Словник української мови в 11 томах