Значення в інших словниках
-
осібний —
Осі́бний. 1. Окремий. Для сих справ буде мати осібний виділ (Б., 1895, 11, 2), Двірник не мас права без осібного дозволу Ради громадскої переступити прелімінар, т. зн. видати на що-небудь більше гроший, ніж ухвалила Рада (См.
Українська літературна мова на Буковині
-
осібний —
див. ОКРЕМИЙ..
Словник синонімів Караванського
-
осібний —
-а, -е. 1》 Те саме, що окремий 1), 2), 5). 2》 Належний окремій особі; власний, власницький. || Власт. окремій особі. 3》 Особливий, своєрідний.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
осібний —
ОСІ́БНИЙ, а, е. 1. Те саме, що окре́мий 1, 2, 5. В обидва поверхи галереї ведуть з дворика осібні сходи; .. високі і вузенькі нагору (Леся Українка); Перебираємо в пам'яті фільми останніх років, і лише деякі можуть прислужитися нашим внукам...
Словник української мови у 20 томах
-
осібний —
ВЛА́СНИЙ (належний за правом власності; безпосередньо стосовний окремої особи), ОСОБИ́СТИЙ, СВІЙ, ОСІ́БНИЙ рідко; ПРИВА́ТНИЙ (не державний, не суспільний). Просто не знає Гена свого щастя.
Словник синонімів української мови
-
осібний —
Осі́бний, -на, -не
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
осібний —
ОСІ́БНИЙ, а, е, рідко. 1. Те саме, що окре́мий 1, 2, 5. В обидва поверхи галереї ведуть з дворика осібні сходи; ..високі і вузенькі нагору (Л. Укр.
Словник української мови в 11 томах
-
осібний —
Осібний, -а, -е Особый, особенный, отдѣльный.
Словник української мови Грінченка