отетеріло —
розм. Присл. до отетерілий 2).
Великий тлумачний словник сучасної мови
отетеріло —
ОТЕТЕРІ́ЛО, розм. Присл. до отетері́лий 2. Орест отетеріло стояв перед цими гігантськими спорудами і почував себе безсилим і нікчемним (Олесь Досвітній); Какура отетеріло витріщив очі, щоки його надулися.., бриль зсунувся на потилицю (М. Чабанівський).
Словник української мови у 20 томах
отетеріло —
ОТЕТЕРІ́ЛО, розм. Присл. до отетері́лий 2. Орест отетеріло стояв перед цими гігантськими спорудами і почував себе безсилим і нікчемним (Досв., Вибр., 1959, 353); Какура отетеріло витріщив очі, щоки його надулися.., бриль зсунувся на потилицю (Чаб., Катюша, 1960,10).
Словник української мови в 11 томах