отетеріло

ОТЕТЕРІ́ЛО, розм. Присл. до отетері́лий 2.

Орест отетеріло стояв перед цими гігантськими спорудами і почував себе безсилим і нікчемним (Досв., Вибр., 1959, 353);

Какура отетеріло витріщив очі, щоки його надулися.., бриль зсунувся на потилицю (Чаб., Катюша, 1960,10).

Значення в інших словниках

1. отетеріло — отетері́ло прислівник незмінювана словникова одиниця розм.  Орфографічний словник української мови
2. отетеріло — розм. Присл. до отетерілий 2).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. отетеріло — ОТЕТЕРІ́ЛО, розм. Присл. до отетері́лий 2. Орест отетеріло стояв перед цими гігантськими спорудами і почував себе безсилим і нікчемним (Олесь Досвітній); Какура отетеріло витріщив очі, щоки його надулися.., бриль зсунувся на потилицю (М. Чабанівський).  Словник української мови у 20 томах