отягатися —
Отяга́тися: — відмовлятися, затримувати [34] — зволікати [52]
Словник з творів Івана Франка
отягатися —
Отяга́тися. Не поспішати, зволікати, ухилятися, затримуватися То біда, що старі зачинають отягати ся, — пояснював Самсонюк свої сумніви, обертаючи ся до Гірченка (Галіп, 93) // пол. ociągać się, — зволікати, тягти (з виконанням чогось); порівн. нім.
Українська літературна мова на Буковині
отягатися —
див. баритися
Словник синонімів Вусика
отягатися —
-аюся, -аєшся і отягуватися, -уюся, -уєшся, недок., діал. 1》 Відставати, затримуватися; не поспішати. || Опиратися, огинатися. 2》 Зволікати, вагатися.
Великий тлумачний словник сучасної мови
отягатися —
ОТЯГА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся і ОТЯ́ГУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., діал. 1. Відставати, затримуватися; не поспішати. Рушили на схід, як хмара, Що свій висипала град; Лиш Кончак мов отягався, Якось позаду лишався, Мовби з милим чим прощався (І.
Словник української мови у 20 томах
отягатися —
отяга́тися зволікати (ст): А цього року всі наче отягалися. Мовляв, такий він довгий, той карнавал, маємо час (Нова хата 1937)
Лексикон львівський: поважно і на жарт
отягатися —
ОТЯГА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся і ОТЯ́ГУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., діал. 1. Відставати, затримуватися; не поспішати. Рушили на схід, як хмара, Що свій висипала град; Лиш Кончак мов отягався, Якось позаду лишався, Мовби з милим чим прощався (Фр.
Словник української мови в 11 томах
отягатися —
Отяга́тися, -га́юся, -єшся гл. 1) Отставать. Він іде попереду, а я отягаюсь, втягаюсь, та як побіжу додому. Камен. у. 2) Откладывать, оттягивать, затягивать дѣло. см. отягтися.
Словник української мови Грінченка