офіціал —
Офіціа́л: — нижчий чиновник, дрібний урядовець [20] — священик, що здійснював духовний суд за дорученням єпископа [46-1;46-2] — службовець [50] — судовий канцелярський службовець [VI] — службовець [II]
Словник з творів Івана Франка
офіціал —
-а, ч., заст. Високопоставлений чиновник.
Великий тлумачний словник сучасної мови
офіціал —
ОФІЦІА́Л, а, ч. 1. Чиновник при магістраті в Давньому Римі. 2. У середні віки – чиновник при єпископі для ведення світських справ, а також церковний суддя. 3. заст. Високопоставлений чиновник.
Словник української мови у 20 томах
офіціал —
офіціа́л (від лат. Officialis – урядовий, службовий) 1. В Стародавньому Римі урядовець, який відав двірцевою канцелярією. 2. За середньовіччя службова особа при єпископі, яка здійснювала церковно-судові функції.
Словник іншомовних слів Мельничука
офіціал —
ЧИНО́ВНИК (державний службовець), УРЯДО́ВЕЦЬ, УРЯ́ДНИК заст., ЧИНОДРА́Л зневажл., ЧИНУ́ША зневажл.; ОФІЦІА́Л заст. (високопоставлений). Всі вельможі і великі чиновники були в парадних гаптованих золотом одежах (Ю.
Словник синонімів української мови
офіціал —
ОФІЦІА́Л, а, ч., заст. Високопоставлений чиновник. Я.. не згоджувавсь на дуже вже гострий виступ українофілів проти поляків, в чому деякі українофіли зближались навіть з російськими офіціалами (Драг., II, 1970, 157).
Словник української мови в 11 томах