охотниця —
ОХО́ТНИЦЯ, і, ж. Жін. до охо́тник¹. Катря велика охотниця була до жартів (Б. Лепкий); – Я вас научу [ловити пстругів]! Чи подумали б ви, що я – запалена охотниця до них (І. Франко).
Словник української мови у 20 томах
охотниця —
ОХО́ТНИЦЯ, і, ж. Жін. до охо́тник¹1 — Я вас научу [ловити пстругів]! Чи подумали б ви, що я — запалена охотниця до них (Фр., III, 1950, 430).
Словник української мови в 11 томах