Орфографічний словник української мови

очеретище

очере́тище

іменник чоловічого роду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. очеретище — -а, с. Місце, де росте або ріс очерет.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. очеретище — ОЧЕРЕ́ТИЩЕ, а, с. Місце, де росте або ріс очерет. Партизани нарешті оволоділи всіма будівлями і погнали далі через очеретища й зарослі залишки німецького карного загону (А. Хорунжий); Десь з другого боку селища перейшли [партизани] ..  Словник української мови у 20 томах
  3. очеретище — ОЧЕРЕ́ТИЩЕ, а, с. Місце, де росте або ріс очерет. Партизани нарешті оволоділи всіма будівлями і погнали далі через очеретища й зарослі залишки німецького карного загону (Хор., Незакінч. політ, 1960, 86); Десь з другого боку селища перейшли [партизани]..  Словник української мови в 11 томах