очеретище

ОЧЕРЕ́ТИЩЕ, а, с. Місце, де росте або ріс очерет.

Партизани нарешті оволоділи всіма будівлями і погнали далі через очеретища й зарослі залишки німецького карного загону (Хор., Незакінч. політ, 1960, 86);

Десь з другого боку селища перейшли [партизани].. ручай, що вискочив з переліска, пронизав очеретища та кугу і перетнув те селище навпіл (Ле, Клен. лист, 1960, 179).

Значення в інших словниках

1. очеретище — очере́тище іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. очеретище — -а, с. Місце, де росте або ріс очерет.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. очеретище — ОЧЕРЕ́ТИЩЕ, а, с. Місце, де росте або ріс очерет. Партизани нарешті оволоділи всіма будівлями і погнали далі через очеретища й зарослі залишки німецького карного загону (А. Хорунжий); Десь з другого боку селища перейшли [партизани] ..  Словник української мови у 20 томах