1. Словник української мови в 11 томах

очеретище

ОЧЕРЕ́ТИЩЕ, а, с. Місце, де росте або ріс очерет.

Партизани нарешті оволоділи всіма будівлями і погнали далі через очеретища й зарослі залишки німецького карного загону (Хор., Незакінч. політ, 1960, 86);

Десь з другого боку селища перейшли [партизани].. ручай, що вискочив з переліска, пронизав очеретища та кугу і перетнув те селище навпіл (Ле, Клен. лист, 1960, 179).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. очеретище — очере́тище іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. очеретище — -а, с. Місце, де росте або ріс очерет. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. очеретище — ОЧЕРЕ́ТИЩЕ, а, с. Місце, де росте або ріс очерет. Партизани нарешті оволоділи всіма будівлями і погнали далі через очеретища й зарослі залишки німецького карного загону (А. Хорунжий); Десь з другого боку селища перейшли [партизани] .. Словник української мови у 20 томах