очеретище
ОЧЕРЕ́ТИЩЕ, а, с.
Місце, де росте або ріс очерет.
Партизани нарешті оволоділи всіма будівлями і погнали далі через очеретища й зарослі залишки німецького карного загону (А. Хорунжий);
Десь з другого боку селища перейшли [партизани] .. ручай, що вискочив з переліска, пронизав очеретища та кугу і перетнув те селище навпіл (Іван Ле).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- очеретище — очере́тище іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- очеретище — -а, с. Місце, де росте або ріс очерет. Великий тлумачний словник сучасної мови
- очеретище — ОЧЕРЕ́ТИЩЕ, а, с. Місце, де росте або ріс очерет. Партизани нарешті оволоділи всіма будівлями і погнали далі через очеретища й зарослі залишки німецького карного загону (Хор., Незакінч. політ, 1960, 86); Десь з другого боку селища перейшли [партизани].. Словник української мови в 11 томах