очеретиння

ОЧЕРЕТИ́ННЯ, я, с. Збірн. до очере́т.

Ми мерщій кидаємося в гущавінь, очеретиння тріщить у нас під ногами (Гончар, Маша.., 1959, 33).

Значення в інших словниках

1. очеретиння — очерети́ння іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. очеретиння — -я, с. Збірн. до очерет.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. очеретиння — ОЧЕРЕТИ́ННЯ, я, с. Збірн. до очере́т. Ми мерщій кидаємося в гущавінь, очеретиння тріщить у нас під ногами (О. Гончар); Очеретиння сухо шаруділо (І. Білик).  Словник української мови у 20 томах