Орфографічний словник української мови

ошатно

оша́тно

прислівник

незмінювана словникова одиниця

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. ошатно — Присл. до ошатний.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. ошатно — ОША́ТНО. Присл. до оша́тний. Вже його тепера ніхто не огуде. Сам одягсь ошатно, одягнені діти (І. Манжура); Одягнуті вони [отамани] були ошатно, з турецькими шаблями при боці, з коштовними пістолями за поясами (П. Панч); З ванькира вийшов ошатно зодягнений батько (М. Стельмах).  Словник української мови у 20 томах
  3. ошатно — ОША́ТНО. Присл. до оша́тний. Вже його тепера ніхто не огуде. Сам одягсь ошатно, одягнені діти (Манж., Тв., 1955, 221); Одягнуті вони [отамани] були ошатно, з турецькими шаблями при боці, з коштовними пістолями за поясами (Панч, Гомон. Україна, 1954, 351).  Словник української мови в 11 томах
  4. ошатно — Ошатно нар. Нарядно. Хоч не ошатно, та здатно. Ном. № 11251.  Словник української мови Грінченка