ошатно —
Присл. до ошатний.
Великий тлумачний словник сучасної мови
ошатно —
ОША́ТНО. Присл. до оша́тний. Вже його тепера ніхто не огуде. Сам одягсь ошатно, одягнені діти (І. Манжура); Одягнуті вони [отамани] були ошатно, з турецькими шаблями при боці, з коштовними пістолями за поясами (П. Панч); З ванькира вийшов ошатно зодягнений батько (М. Стельмах).
Словник української мови у 20 томах
ошатно —
ОША́ТНО. Присл. до оша́тний. Вже його тепера ніхто не огуде. Сам одягсь ошатно, одягнені діти (Манж., Тв., 1955, 221); Одягнуті вони [отамани] були ошатно, з турецькими шаблями при боці, з коштовними пістолями за поясами (Панч, Гомон. Україна, 1954, 351).
Словник української мови в 11 томах
ошатно —
Ошатно нар. Нарядно. Хоч не ошатно, та здатно. Ном. № 11251.
Словник української мови Грінченка