ошатно

ОША́ТНО.

Присл. до оша́тний.

Вже його тепера ніхто не огуде. Сам одягсь ошатно, одягнені діти (І. Манжура);

Одягнуті вони [отамани] були ошатно, з турецькими шаблями при боці, з коштовними пістолями за поясами (П. Панч);

З ванькира вийшов ошатно зодягнений батько (М. Стельмах).

Значення в інших словниках

1. ошатно — оша́тно прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. ошатно — Присл. до ошатний.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. ошатно — ОША́ТНО. Присл. до оша́тний. Вже його тепера ніхто не огуде. Сам одягсь ошатно, одягнені діти (Манж., Тв., 1955, 221); Одягнуті вони [отамани] були ошатно, з турецькими шаблями при боці, з коштовними пістолями за поясами (Панч, Гомон. Україна, 1954, 351).  Словник української мови в 11 томах
4. ошатно — Ошатно нар. Нарядно. Хоч не ошатно, та здатно. Ном. № 11251.  Словник української мови Грінченка