ошатно
ОША́ТНО.
Присл. до оша́тний.
Вже його тепера ніхто не огуде. Сам одягсь ошатно, одягнені діти (І. Манжура);
Одягнуті вони [отамани] були ошатно, з турецькими шаблями при боці, з коштовними пістолями за поясами (П. Панч);
З ванькира вийшов ошатно зодягнений батько (М. Стельмах).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- ошатно — оша́тно прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
- ошатно — Присл. до ошатний. Великий тлумачний словник сучасної мови
- ошатно — ОША́ТНО. Присл. до оша́тний. Вже його тепера ніхто не огуде. Сам одягсь ошатно, одягнені діти (Манж., Тв., 1955, 221); Одягнуті вони [отамани] були ошатно, з турецькими шаблями при боці, з коштовними пістолями за поясами (Панч, Гомон. Україна, 1954, 351). Словник української мови в 11 томах
- ошатно — Ошатно нар. Нарядно. Хоч не ошатно, та здатно. Ном. № 11251. Словник української мови Грінченка