ошатно
Ошатно
нар. Нарядно. Хоч не ошатно, та здатно. Ном. № 11251.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- ошатно — оша́тно прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
- ошатно — Присл. до ошатний. Великий тлумачний словник сучасної мови
- ошатно — ОША́ТНО. Присл. до оша́тний. Вже його тепера ніхто не огуде. Сам одягсь ошатно, одягнені діти (І. Манжура); Одягнуті вони [отамани] були ошатно, з турецькими шаблями при боці, з коштовними пістолями за поясами (П. Панч); З ванькира вийшов ошатно зодягнений батько (М. Стельмах). Словник української мови у 20 томах
- ошатно — ОША́ТНО. Присл. до оша́тний. Вже його тепера ніхто не огуде. Сам одягсь ошатно, одягнені діти (Манж., Тв., 1955, 221); Одягнуті вони [отамани] були ошатно, з турецькими шаблями при боці, з коштовними пістолями за поясами (Панч, Гомон. Україна, 1954, 351). Словник української мови в 11 томах