1. Словник української мови Грінченка

ошатний

Ошатний, -а, -е

Нарядный, хорошо одѣтый. Дивітесь, люде добрі, який я зодягний та ошатний. Г. Барв. 346.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ошатний — оша́тний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. ошатний — Пишно <�гарно, чепурно, розкішно> вбраний, р. одягний, стрійний; (одяг) чепурний, гарний, святковий, елегантний, пишний, с. розкішний, д. прибірний. Словник синонімів Караванського
  3. ошатний — -а, -е. 1》 Гарно, святково вдягнений. || Гарно, святково прибраний, прикрашений. 2》 Гарний, святковий (про одяг, убрання і т. ін.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. ошатний — ОША́ТНИЙ, а, е. 1. Гарно, святково вдягнений. Перед нею з'явився омріяний принц – ошатний, культурний і з лиця набагато кращий за Халявку (П. Панч); Мов краля із вілли, Вийшла хазяйка. Ошатна, ясна (І. Словник української мови у 20 томах
  5. ошатний — ОША́ТНИЙ (гарно, святково одягнений), НАРЯ́ДНИЙ, СТРІ́ЙНИЙ розм., ОДЯГНИ́Й розм. рідко; ВИ́РЯДЖЕНИЙ, РОЗРЯ́ДЖЕНИЙ розм., ВИ́ЧЕПУРЕНИЙ розм., РОЗЧЕПУ́РЕНИЙ розм. (надто гарно, підкреслено пишно); ВИ́ФРАНЧЕНИЙ (претензійно); ПРИОДЯ́ГНЕНИЙ розм. Словник синонімів української мови
  6. ошатний — Оша́тний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. ошатний — ОША́ТНИЙ, а, е. 1. Гарно, святково вдягнений. Перед нею з’явився омріяний принц — ошатний, культурний і з лиця набагато кращий за Халявку (Панч, На калин. мості, 1965, 152); Мов краля із вілли, Вийшла хазяйка. Ошатна, ясна (Вирган, В розп. Словник української мови в 11 томах