ошатний

оша́тний

-а, -е.

1》 Гарно, святково вдягнений.

|| Гарно, святково прибраний, прикрашений.

2》 Гарний, святковий (про одяг, убрання і т. ін.).

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ошатний — оша́тний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. ошатний — Пишно <�гарно, чепурно, розкішно> вбраний, р. одягний, стрійний; (одяг) чепурний, гарний, святковий, елегантний, пишний, с. розкішний, д. прибірний. Словник синонімів Караванського
  3. ошатний — ОША́ТНИЙ, а, е. 1. Гарно, святково вдягнений. Перед нею з'явився омріяний принц – ошатний, культурний і з лиця набагато кращий за Халявку (П. Панч); Мов краля із вілли, Вийшла хазяйка. Ошатна, ясна (І. Словник української мови у 20 томах
  4. ошатний — ОША́ТНИЙ (гарно, святково одягнений), НАРЯ́ДНИЙ, СТРІ́ЙНИЙ розм., ОДЯГНИ́Й розм. рідко; ВИ́РЯДЖЕНИЙ, РОЗРЯ́ДЖЕНИЙ розм., ВИ́ЧЕПУРЕНИЙ розм., РОЗЧЕПУ́РЕНИЙ розм. (надто гарно, підкреслено пишно); ВИ́ФРАНЧЕНИЙ (претензійно); ПРИОДЯ́ГНЕНИЙ розм. Словник синонімів української мови
  5. ошатний — Оша́тний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. ошатний — ОША́ТНИЙ, а, е. 1. Гарно, святково вдягнений. Перед нею з’явився омріяний принц — ошатний, культурний і з лиця набагато кращий за Халявку (Панч, На калин. мості, 1965, 152); Мов краля із вілли, Вийшла хазяйка. Ошатна, ясна (Вирган, В розп. Словник української мови в 11 томах
  7. ошатний — Ошатний, -а, -е Нарядный, хорошо одѣтый. Дивітесь, люде добрі, який я зодягний та ошатний. Г. Барв. 346. Словник української мови Грінченка