1. Словник української мови у 20 томах

ошатність

ОША́ТНІСТЬ, ності, ж.

Властивість за знач. оша́тний.

В кімнаті затишок і ошатність, властиві жіночій оселі (І. Кочерга);

Квартира, яка досі подобалася порядком в ній і ошатністю, здалася затісною (В. Дрозд).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ошатність — оша́тність іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. ошатність — [ошат(')н'іс'т'] -тнос'т'і, ор. -т(‘)н'іс'т'у Орфоепічний словник української мови
  3. ошатність — -ності, ж. Абстр. ім. до ошатний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. ошатність — ОША́ТНІСТЬ, ності, ж. Абстр. ім. до оша́тний. В кімнаті затишок і ошатність, властиві жіночій оселі (Коч., II, 1956, 509); Радісним було повсюдне прагнення людей зустріти Першотравень ошатністю вулиць, дворищ, доброю успішною працею (Літ. Укр., 1.V 1968, 1). Словник української мови в 11 томах