Орфографічний словник української мови

пагність

па́гність

іменник жіночого роду

ніготь

арх.

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. пагність — -ностя, ч., заст. Ніготь.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. пагність — ПА́ГНІСТЬ, я, ч., заст. Ніготь. Митя пагністя до крові в долоню загнав (М. Трублаїні).  Словник української мови у 20 томах
  3. пагність — па́гність (перев. мн. па́гнісці) ніготь (ст): Ви бачили її пагнісці? Геть чисто дівка з вулиці. Скільки то мама її встиду зажила (Авторка)||пазур  Лексикон львівський: поважно і на жарт
  4. пагність — НІ́ГОТЬ, ПА́ГНІСТЬ заст.; ПА́ЗУР перев. мн., розм. (довгий, гострий). Зрізувати нігті; Ухопила (жінка) мене рукою своєю.. з гострими чорними пазурами (Панас Мирний).  Словник синонімів української мови
  5. пагність — Па́гність (ніготь), -ностя; -ності, -тів  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. пагність — ПА́ГНІСТЬ, я, ч., заст. Ніготь. Митя пагністя до крові в долоню загнав (Трубл., І, 1955, 137).  Словник української мови в 11 томах
  7. пагність — Пагність, -ностя м. Ноготь. О. 1861. XI. Св. 62. Добра ні на пагність. Св. Л. 281.  Словник української мови Грінченка