Словник української мови в 11 томах

пагність

ПА́ГНІСТЬ, я, ч., заст. Ніготь.

Митя пагністя до крові в долоню загнав (Трубл., І, 1955, 137).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. пагність — па́гність іменник жіночого роду ніготь арх.  Орфографічний словник української мови
  2. пагність — -ностя, ч., заст. Ніготь.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. пагність — ПА́ГНІСТЬ, я, ч., заст. Ніготь. Митя пагністя до крові в долоню загнав (М. Трублаїні).  Словник української мови у 20 томах
  4. пагність — па́гність (перев. мн. па́гнісці) ніготь (ст): Ви бачили її пагнісці? Геть чисто дівка з вулиці. Скільки то мама її встиду зажила (Авторка)||пазур  Лексикон львівський: поважно і на жарт
  5. пагність — НІ́ГОТЬ, ПА́ГНІСТЬ заст.; ПА́ЗУР перев. мн., розм. (довгий, гострий). Зрізувати нігті; Ухопила (жінка) мене рукою своєю.. з гострими чорними пазурами (Панас Мирний).  Словник синонімів української мови
  6. пагність — Па́гність (ніготь), -ностя; -ності, -тів  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. пагність — Пагність, -ностя м. Ноготь. О. 1861. XI. Св. 62. Добра ні на пагність. Св. Л. 281.  Словник української мови Грінченка