Значення в інших словниках
-
паланка —
-и, ж., іст. 1》 На Запорізькій Січі у 18 ст. – невелике укріплення, обнесене частоколом. 2》 Адміністративний округ у запорожців, центральне управління певної частини запорізьких вольностей. 3》 Полкове укріплення, місце перебування полковника з іншими службовими особами полку у запорожців.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
паланка —
ПАЛА́НКА, и, ж., іст. 1. На Запорізькій Січі у XVIII ст. – невелике укріплення, обнесене частоколом. Загін наближався до Тавільжана, і Хмельницький не пам'ятав, щоб поблизу була якась паланка чи хоч би хутір козацький (П. Панч); * Образно.
Словник української мови у 20 томах
-
паланка —
Адміністративно-територіальна одиниця Вольностей Війська Запорозького (1734-1775); напередодні ліквідації Нової Січі налічувалося 8 п., очолюваних полковником
Універсальний словник-енциклопедія
-
паланка —
УКРІ́ПЛЕННЯ (оборонна споруда), ФОРТИФІКА́ЦІЯ, ФОРТ, БАСТІО́Н (старовинна бойова споруда на розі фортечного муру); ПАЛА́НКА (невелике укріплення, обнесене частоколом, у Запорізькій Січі). Хмельницький не поспішав штурмувати збаразькі укріплення (Я.
Словник синонімів української мови
-
паланка —
ПАЛА́НКА, и, ж., заст. 1. На Запорізькій Січі у XVIII ст. — невелике укріплення, обнесене частоколом. Загін наближався до Тавільжана, і Хмельницький не пам’ятав, щоб поблизу була якась паланка чи хоч би хутір козацький (Панч, Гомон. Україна, 1954, 218).
Словник української мови в 11 томах
-
паланка —
1. Невелике укріплення запорожців, яке оточувалося частоколом. 2. Укріплена резиденція полковника та його канцелярії в Україні XVII–XVIII ст.
Архітектура і монументальне мистецтво
-
паланка —
Паланка, -ки ж. 1) Небольшое укрѣпленіе, обнесенное частоколомъ. Рудч. ЧП. 252. Пот. III. 15. 2) У запорожцевъ: полковое укрѣпленіе, мѣсто пребыванія полковника съ другими должностными лицами полка, а также и округъ полковой. Рудч. ЧП. 252.
Словник української мови Грінченка