Значення в інших словниках
-
пальник —
-а, ч. 1》 Прилад для спалювання горючої рідини або газу з певною мето; горілка (див. горілка II). 2》 Частина якої-небудь установки, де утворюється дуже висока температура.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
пальник —
ПАЛЬНИ́К, а́, ч. 1. Прилад для спалювання горючої рідини або газу з певною метою. Зварювальний пальник – це прилад для змішування горючого газу з киснем і одержання постійного концентрованого газового полум'я (з навч. літ.
Словник української мови у 20 томах
-
пальник —
Пристрій для утворення полум'я шляхом керованого спалювання газового пального; п. застосовуються, напр., в топках котлів, промислових печах, хіміч. лабораторіях (п. Бунзена), а також для зварювання, запаювання, різання (киснево-ацетиленові...
Універсальний словник-енциклопедія
-
пальник —
ПАЛЬНИ́К, а́, ч. 1. Прилад для спалювання горючої рідини або газу з певною метою. Зварювальний пальник — це прилад для змішування горючого газу з киснем і одержання постійного концентрованого газового полум’я (Слюс.
Словник української мови в 11 томах