палітурник

паліту́рник

іменник чоловічого роду, істота

Значення в інших словниках

1. палітурник — -а, ч. Майстер, який оправляє книги в палітурки.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. палітурник — Оправляч, див. інтролігатор  Словник чужослів Павло Штепа
3. палітурник — ПАЛІТУ́РНИК, а, ч. Майстер, який оправляє книги в палітурки. Були серед них і майстер паперової справи, і палітурник, і друкар... (О. Іваненко); Споконвіку клей є незамінним помічником столярів, палітурників, шевців (з наук.-попул. літ.).  Словник української мови у 20 томах
4. палітурник — Паліту́рник, -ка; -ники, -ків  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. палітурник — ПАЛІТУ́РНИК, а, ч. Майстер, який оправляє книги в палітурки. Були серед них і майстер паперової справи, і палітурник, і друкар… (Ів., Друкар.., 1947, 8); Споконвіку клей є незамінним помічником столярів, палітурників, шевців (Наука.., 6, 1962, 14).  Словник української мови в 11 томах