палітурник
паліту́рник
іменник чоловічого роду, істота
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- палітурник — -а, ч. Майстер, який оправляє книги в палітурки. Великий тлумачний словник сучасної мови
- палітурник — Оправляч, див. інтролігатор Словник чужослів Павло Штепа
- палітурник — ПАЛІТУ́РНИК, а, ч. Майстер, який оправляє книги в палітурки. Були серед них і майстер паперової справи, і палітурник, і друкар... (О. Іваненко); Споконвіку клей є незамінним помічником столярів, палітурників, шевців (з наук.-попул. літ.). Словник української мови у 20 томах
- палітурник — Паліту́рник, -ка; -ники, -ків Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- палітурник — ПАЛІТУ́РНИК, а, ч. Майстер, який оправляє книги в палітурки. Були серед них і майстер паперової справи, і палітурник, і друкар… (Ів., Друкар.., 1947, 8); Споконвіку клей є незамінним помічником столярів, палітурників, шевців (Наука.., 6, 1962, 14). Словник української мови в 11 томах