1. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

палітурник

Паліту́рник, -ка; -ники, -ків

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. палітурник — паліту́рник іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. палітурник — -а, ч. Майстер, який оправляє книги в палітурки. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. палітурник — Оправляч, див. інтролігатор Словник чужослів Павло Штепа
  4. палітурник — ПАЛІТУ́РНИК, а, ч. Майстер, який оправляє книги в палітурки. Були серед них і майстер паперової справи, і палітурник, і друкар... (О. Іваненко); Споконвіку клей є незамінним помічником столярів, палітурників, шевців (з наук.-попул. літ.). Словник української мови у 20 томах
  5. палітурник — ПАЛІТУ́РНИК, а, ч. Майстер, який оправляє книги в палітурки. Були серед них і майстер паперової справи, і палітурник, і друкар… (Ів., Друкар.., 1947, 8); Споконвіку клей є незамінним помічником столярів, палітурників, шевців (Наука.., 6, 1962, 14). Словник української мови в 11 томах