Значення в інших словниках
-
панлогізм —
-у, ч. Ідеалістичне філософське вчення, яке вважає мислення сутністю, першоосновою світу і ототожнює об'єктивну реальність із системою логічних категорій.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
панлогізм —
ПАНЛОГІ́ЗМ, у, ч. Ідеалістичне філософське вчення, яке вважає мислення сутністю, першоосновою світу і ототожнює об'єктивну реальність з системою логічних категорій. Критика панлогізму.
Словник української мови у 20 томах
-
панлогізм —
панлогі́зм (від пан... і ...логізм) об’єктивно-ідеалістичне вчення, яке вважає мислення сутністю, першоосновою світу й ототожнює об’єктивну закономірність з системою логічних категорій. П. найповніше виражений у філософії Г.-В.-Ф. Гегеля (див. гегельянство).
Словник іншомовних слів Мельничука
-
панлогізм —
ПАНЛОГІЗМ (від грецьк. παν — все; λόγοζ — думка, слово) — абсолютизація розуму, раціонального мислення в пізнанні, духовній сфері, світі людини, яка поширює його на світ у цілому. П. — характерна риса багатьох філософських вчень від давньогрецьк.
Філософський енциклопедичний словник
-
панлогізм —
ПАНЛОГІ́ЗМ, у, ч. Ідеалістичне філософське вчення, яке вважає мислення сутністю, першоосновою світу і ототожнює об’єктивну реальність з системою логічних категорій. Критика панлогізму.
Словник української мови в 11 томах