Орфографічний словник української мови

паноптикум

пано́птикум

іменник чоловічого роду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. паноптикум — -у, ч. Музей або тимчасова виставка рідкісних речей, воскових фігур і т. ін.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. паноптикум — Дивоглядозбірка  Словник чужослів Павло Штепа
  3. паноптикум — ПАНО́ПТИКУМ, у, ч. Музей або тимчасова виставка рідкісних речей, воскових фігур і т. ін. Самотності він там не знайшов: під кожним деревом, як воскові фігури в паноптикумі, сиділи й лежали у всяких позах дачники (В.  Словник української мови у 20 томах
  4. паноптикум — пано́птикум (від пан... і грец. όπτικός – зоровий) виставка (музей) воскових фігур або інших незвичайних експонатів.  Словник іншомовних слів Мельничука
  5. паноптикум — Пано́птикум, -му, в -мі; -куми, -мів  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. паноптикум — ПАНО́ПТИКУМ, у, ч. Музей або тимчасова виставка рідкісних речей, воскових фігур і т. ін. В кінці площі, коло собору, де була карусель, гойдалка і паноптикум, стояв натовп (Смолич, Дитинство, 1937, 61); *У порівн. Дайте тільки час — покаже [М.  Словник української мови в 11 томах