паноптикум
ПАНО́ПТИКУМ, у, ч. Музей або тимчасова виставка рідкісних речей, воскових фігур і т. ін.
В кінці площі, коло собору, де була карусель, гойдалка і паноптикум, стояв натовп (Смолич, Дитинство, 1937, 61);
*У порівн. Дайте тільки час — покаже [М. Гоголь] тисячам, десяткам тисяч глядачів пороки, які збирає, мов у паноптикумі, в своєму новому творі (Полт., Повість.., 1960, 512).
Словник української мови (СУМ-11)