1. Словник української мови в 11 томах

паноптикум

ПАНО́ПТИКУМ, у, ч. Музей або тимчасова виставка рідкісних речей, воскових фігур і т. ін.

В кінці площі, коло собору, де була карусель, гойдалка і паноптикум, стояв натовп (Смолич, Дитинство, 1937, 61);

*У порівн. Дайте тільки час — покаже [М. Гоголь] тисячам, десяткам тисяч глядачів пороки, які збирає, мов у паноптикумі, в своєму новому творі (Полт., Повість.., 1960, 512).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. паноптикум — пано́птикум іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. паноптикум — -у, ч. Музей або тимчасова виставка рідкісних речей, воскових фігур і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. паноптикум — Дивоглядозбірка Словник чужослів Павло Штепа
  4. паноптикум — ПАНО́ПТИКУМ, у, ч. Музей або тимчасова виставка рідкісних речей, воскових фігур і т. ін. Самотності він там не знайшов: під кожним деревом, як воскові фігури в паноптикумі, сиділи й лежали у всяких позах дачники (В. Словник української мови у 20 томах
  5. паноптикум — пано́птикум (від пан... і грец. όπτικός – зоровий) виставка (музей) воскових фігур або інших незвичайних експонатів. Словник іншомовних слів Мельничука
  6. паноптикум — Пано́птикум, -му, в -мі; -куми, -мів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)