паноптикум
ПАНО́ПТИКУМ, у, ч.
Музей або тимчасова виставка рідкісних речей, воскових фігур і т. ін.
Самотності він там не знайшов: під кожним деревом, як воскові фігури в паноптикумі, сиділи й лежали у всяких позах дачники (В. Винниченко);
В кінці площі, коло собору, де була карусель, гойдалка і паноптикум, стояв натовп (Ю. Смолич).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- паноптикум — пано́птикум іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- паноптикум — -у, ч. Музей або тимчасова виставка рідкісних речей, воскових фігур і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
- паноптикум — Дивоглядозбірка Словник чужослів Павло Штепа
- паноптикум — пано́птикум (від пан... і грец. όπτικός – зоровий) виставка (музей) воскових фігур або інших незвичайних експонатів. Словник іншомовних слів Мельничука
- паноптикум — Пано́птикум, -му, в -мі; -куми, -мів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- паноптикум — ПАНО́ПТИКУМ, у, ч. Музей або тимчасова виставка рідкісних речей, воскових фігур і т. ін. В кінці площі, коло собору, де була карусель, гойдалка і паноптикум, стояв натовп (Смолич, Дитинство, 1937, 61); *У порівн. Дайте тільки час — покаже [М. Словник української мови в 11 томах