панорама

ПАНОРА́МА, и, ж.

1. Вид на місцевість згори, на далекий простір.

Стала [Маруся] над якимось урвищем. Широкою безмежною панорамою розложився перед нею простір в початках дня (Г. Хоткевич);

Вони перепливли на другий берег, зійшли на гору, і така чудова панорама відкрилася перед їхніми очима, що обидва замовкли (О. Іваненко);

Коли я виходив на царинки, переді мною з лівого боку вставала панорама Чорної гори, верхи Спиць, Великі Ребра .. й широка долина Ільці з розкиданими хатами (М. Грушевський);

// Видовище чого-небудь на великому, широкому просторі (про будівлі, споруди і т. ін.).

Перед ними за Дніпром з'явилась чарівнича, невимовно чудова панорама Києва (І. Нечуй-Левицький);

З висоти валу видно всю панораму робіт. Але де ж саме проляже траса каналу? (О. Гончар);

Машина вихопилась на гору, і перед очима відкрилася широка панорама рудника (О. Гуреїв).

2. Картина, на якій плоский живописний фон поєднується з об'ємним предметним переднім планом.

Увійшовши в майстерню дядька Федора, ми з дива і очі витріщили – над курятником висіла панорама пекельного страшного суду (О. Ковінька).

3. перен. Широке охоплення подій життя у мистецькому творі або в літературі.

– Поет дає нашій уяві далеко більшу задачу, малює їй не одну сцену, не одну постать, а звичайно цілі, не раз безмежно широкі панорами (І. Франко);

І кожна бляшка, панцир, окуття і на прикрасах вирізьблені драми – це панорами скіфського життя, увічнені по золоту майстрами (Л. Костенко);

// Сукупність творчих засобів, що є в розпорядженні того чи іншого виду мистецтва, окремого митця і т. ін.

Театральна спадщина Лисенка розгортає широку панораму різноманітних форм і видів балетної музики, призначеної для оперної сцени (з наук. літ.);

// Твір мистецтва або літератури, який показує життя широко і всебічно.

Треба відзначити, що елементи живопису і, особливо, музики надзвичайно сильні в його [Т. Шевченка] творчості. Як інакше назвати, коли не чудовою мальовничою панорамою, його “Сон” (М. Рильський);

Під впливом живопису з'являються і такі жанри в прозі початку XX ст., як “акварель”, “нарис”, “етюд”, “малюнок”, “панорама”, “силует” тощо (з наук. літ.).

4. Великих розмірів картина з рельєфним переднім планом, вміщена всередині круглого освітленого згори приміщення, що дає глядачеві ілюзію реального виду.

Кожен, хто хоч на один день потрапить до міста, в першу чергу прагне познайомитися з панорамою “Оборона Севастополя 1854–1855 рр.” та діорамою “Штурм Сапун-гори 7 травня 1944 року” (з газ.);

// Приміщення для демонстрації такої картини.

Вдалині, над синіми просторами моря, підносилось місто, увінчане величною будівлею панорами (А. Трипільський).

5. Картина, малюнок, розгляд яких через спеціальні скельця або скло дає враження об'ємності, рельєфності, перспективи.

Розглядаючи панораму крізь збільшувальне скло, можна побачити предмети у натуральну величину (з навч. літ.).

6. Фотогорафічний знімок або телевізійний кадр із широким (більш за 100 градусів) кутом зображення.

Телевізійна панорама.

7. Оптичний прилад біля гармат, який дає можливість бачити будь-яку точку на 360° навколо і вимірювати кути на місцевості.

Глянув [Іраклій] і застиг приголомшений: припавши головою до прицільної панорами, Семен не цілився вже (А. Головко);

Одна за одною чотири гармати стали вряд на бугрі. Вже поодлітали назад передки з кіньми, і наводчики взялися до панорам (Ю. Яновський).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. панорама — (грец. — все і бачу) 1. Загальний вигляд місцевості, забудови населеного пункту, частини міста, який відкривається з підвищеного місця. Архітектура і монументальне мистецтво
  2. панорама — панора́ма іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  3. панорама — Видовище, краєвид; (епічна) П. зображення, опис; (рельєфна) картина; (на внутрішній стіні круглої будівлі) <�батальна> картина по всьому овиді. Словник синонімів Караванського
  4. панорама — [панорама] -мие, д. і м. -м'і Орфоепічний словник української мови
  5. панорама — панора́ма (від пан... і грец. όραμα – вид, видовище) 1. Вид місцевості, що відкривається з висоти. 2. Картина великих розмірів з об’ємним переднім планом, розміщена на стіні круглого приміщення. 3. військ. Словник іншомовних слів Мельничука
  6. панорама — Краєвид, див. періорама Словник чужослів Павло Штепа
  7. панорама — ПАНОРА́МА, и, ж. 1. Вид на місцевість згори, на далекий простір. Стала [Маруся] над якимось урвищем. Широкою безмежною панорамою розложився перед нею простір в початках дня (Хотк. Словник української мови в 11 томах
  8. панорама — -и, ж. 1》 Вид на місцевість згори, на далекий простір. || Видовище чого-небудь на великому, широкому просторі (про будівлі, споруди і т. ін.). 2》 Картина, на якій плоский живописний фон поєднується з об'ємним предметним першим планом. 3》 перен. Великий тлумачний словник сучасної мови
  9. панорама — Панора́ма, -ми, -мі; -ра́ми, -ра́м Правописний словник Голоскевича (1929 р.)