панорама

Значення в інших словниках

1. панорама — панора́ма іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
2. панорама — Видовище, краєвид; (епічна) П. зображення, опис; (рельєфна) картина; (на внутрішній стіні круглої будівлі) <�батальна> картина по всьому овиді. Словник синонімів Караванського
3. панорама — -и, ж. 1》 Вид на місцевість згори, на далекий простір. || Видовище чого-небудь на великому, широкому просторі (про будівлі, споруди і т. ін.). 2》 Картина, на якій плоский живописний фон поєднується з об'ємним предметним першим планом. 3》 перен. Великий тлумачний словник сучасної мови
4. панорама — Краєвид, див. періорама Словник чужослів Павло Штепа
5. панорама — ПАНОРА́МА, и, ж. 1. Вид на місцевість згори, на далекий простір. Стала [Маруся] над якимось урвищем. Широкою безмежною панорамою розложився перед нею простір в початках дня (Г. Словник української мови у 20 томах
6. панорама — панора́ма (від пан... і грец. όραμα – вид, видовище) 1. Вид місцевості, що відкривається з висоти. 2. Картина великих розмірів з об’ємним переднім планом, розміщена на стіні круглого приміщення. 3. військ. Словник іншомовних слів Мельничука
7. панорама — Панора́ма, -ми, -мі; -ра́ми, -ра́м Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
8. панорама — ПАНОРА́МА, и, ж. 1. Вид на місцевість згори, на далекий простір. Стала [Маруся] над якимось урвищем. Широкою безмежною панорамою розложився перед нею простір в початках дня (Хотк. Словник української мови в 11 томах
9. панорама — (грец. — все і бачу) 1. Загальний вигляд місцевості, забудови населеного пункту, частини міста, який відкривається з підвищеного місця. Архітектура і монументальне мистецтво