панорама

панора́ма

-и, ж.

1》 Вид на місцевість згори, на далекий простір.

|| Видовище чого-небудь на великому, широкому просторі (про будівлі, споруди і т. ін.).

2》 Картина, на якій плоский живописний фон поєднується з об'ємним предметним першим планом.

3》 перен. Показ широкої картини життя у мистецькому творі або в літературі.

|| Сукупність творчих засобів, що є в розпорядженні того чи іншого виду мистецтва, окремого митця і т. ін.

|| Твір мистецтва або літератури, який показує життя широко і всебічно.

4》 Великих розмірів картина з рельєфним першим планом, вміщена всередині круглого освітленого зверху приміщення, що дає глядачеві ілюзію реального виду.

|| Приміщення для демонстрації такої картини.

5》 Картина, малюнок, розгляд яких через спеціальні скельця або скло створює враження об'ємності, рельєфності, перспективи.

6》 Фотографічний знімок або телевізійний кадр із широким (більше за 100°) кутом зображення.

7》 Оптичний прилад біля гармат, який дає можливість бачити будь-яку точку на 360° навколо і вимірювати кути на місцевості.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. панорама — панора́ма іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. панорама — Видовище, краєвид; (епічна) П. зображення, опис; (рельєфна) картина; (на внутрішній стіні круглої будівлі) <�батальна> картина по всьому овиді. Словник синонімів Караванського
  3. панорама — [панорама] -мие, д. і м. -м'і Орфоепічний словник української мови
  4. панорама — Краєвид, див. періорама Словник чужослів Павло Штепа
  5. панорама — ПАНОРА́МА, и, ж. 1. Вид на місцевість згори, на далекий простір. Стала [Маруся] над якимось урвищем. Широкою безмежною панорамою розложився перед нею простір в початках дня (Г. Словник української мови у 20 томах
  6. панорама — панора́ма (від пан... і грец. όραμα – вид, видовище) 1. Вид місцевості, що відкривається з висоти. 2. Картина великих розмірів з об’ємним переднім планом, розміщена на стіні круглого приміщення. 3. військ. Словник іншомовних слів Мельничука
  7. панорама — Панора́ма, -ми, -мі; -ра́ми, -ра́м Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. панорама — ПАНОРА́МА, и, ж. 1. Вид на місцевість згори, на далекий простір. Стала [Маруся] над якимось урвищем. Широкою безмежною панорамою розложився перед нею простір в початках дня (Хотк. Словник української мови в 11 томах
  9. панорама — (грец. — все і бачу) 1. Загальний вигляд місцевості, забудови населеного пункту, частини міста, який відкривається з підвищеного місця. Архітектура і монументальне мистецтво