паноптикум

пано́птикум

(від пан... і грец. όπτικός – зоровий)

виставка (музей) воскових фігур або інших незвичайних експонатів.

Джерело: Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. паноптикум — -у, ч. Музей або тимчасова виставка рідкісних речей, воскових фігур і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. паноптикум — ПАНО́ПТИКУМ, у, ч. Музей або тимчасова виставка рідкісних речей, воскових фігур і т. ін. В кінці площі, коло собору, де була карусель, гойдалка і паноптикум, стояв натовп (Смолич, Дитинство, 1937, 61); *У порівн. Дайте тільки час — покаже [М. Словник української мови в 11 томах
  3. паноптикум — Пано́птикум, -му, в -мі; -куми, -мів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. паноптикум — ПАНО́ПТИКУМ, у, ч. Музей або тимчасова виставка рідкісних речей, воскових фігур і т. ін. Самотності він там не знайшов: під кожним деревом, як воскові фігури в паноптикумі, сиділи й лежали у всяких позах дачники (В. Словник української мови у 20 томах
  5. паноптикум — пано́птикум іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  6. паноптикум — Дивоглядозбірка Словник чужослів Павло Штепа