паралізувати —
Розбивати паралічем; (рухи) сковувати, о. зв'язувати руки й ноги; П. виводити з ладу; (працю) розладнувати, гальмувати, перешкоджати чому; п-к -УЮЧИИ, що паралізує, здатний спаралізувати, паралізаційний, паралітичний.
Словник синонімів Караванського
паралізувати —
-ую, -уєш, недок. і док., перех. 1》 тільки 3 ос. Припиняючи діяльність, викликати параліч. || перен. Приводити в стан оціпеніння, нерухомості. 2》 перен. Розладнуючи, псуючи, призводити до бездіяльності. || Ослабляти силу, прояв чого-небудь або дії когось.
Великий тлумачний словник сучасної мови
паралізувати —
ПАРАЛІЗУВА́ТИ див. паралізо́вувати.
Словник української мови у 20 томах
паралізувати —
паралізува́ти (франц. paralyser, від грец. παράλυσις – розслаблення) позбавити можливості рухатись, діяти; ослабити прояв чого-небудь.
Словник іншомовних слів Мельничука
паралізувати —
СКО́ВУВАТИ (позбавляти можливості вільно діяти, проявлятися), ПАРАЛІЗУВА́ТИ. — Док.: скува́ти, паралізува́ти. Перший сумнів, що закрався Павлові в голову, почав усе далі рости, поступово сковувати його думки і вчинки (В.
Словник синонімів української мови
паралізувати —
Паралізува́ти, -лізу́ю, -лізу́єш
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
паралізувати —
ПАРАЛІЗУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. і док., перех. 1. тільки 3 ос. Припиняючи діяльність, викликати параліч. Ефір і хлороформ в малих дозах сприяють збудженню центральної нервової системи, а у великих дозах паралізують її (Фізіол.
Словник української мови в 11 томах