паралізувати

паралізува́ти

-ую, -уєш, недок. і док., перех.

1》 тільки 3 ос. Припиняючи діяльність, викликати параліч.

|| перен. Приводити в стан оціпеніння, нерухомості.

2》 перен. Розладнуючи, псуючи, призводити до бездіяльності.

|| Ослабляти силу, прояв чого-небудь або дії когось.

|| Позбавляти здатності або можливості діяти.

Значення в інших словниках

1. паралізувати — паралізува́ти дієслово недоконаного і доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. паралізувати — Розбивати паралічем; (рухи) сковувати, о. зв'язувати руки й ноги; П. виводити з ладу; (працю) розладнувати, гальмувати, перешкоджати чому; п-к -УЮЧИИ, що паралізує, здатний спаралізувати, паралізаційний, паралітичний.  Словник синонімів Караванського
3. паралізувати — ПАРАЛІЗУВА́ТИ див. паралізо́вувати.  Словник української мови у 20 томах
4. паралізувати — паралізува́ти (франц. paralyser, від грец. παράλυσις – розслаблення) позбавити можливості рухатись, діяти; ослабити прояв чого-небудь.  Словник іншомовних слів Мельничука
5. паралізувати — СКО́ВУВАТИ (позбавляти можливості вільно діяти, проявлятися), ПАРАЛІЗУВА́ТИ. — Док.: скува́ти, паралізува́ти. Перший сумнів, що закрався Павлові в голову, почав усе далі рости, поступово сковувати його думки і вчинки (В.  Словник синонімів української мови
6. паралізувати — Паралізува́ти, -лізу́ю, -лізу́єш  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. паралізувати — ПАРАЛІЗУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. і док., перех. 1. тільки 3 ос. Припиняючи діяльність, викликати параліч. Ефір і хлороформ в малих дозах сприяють збудженню центральної нервової системи, а у великих дозах паралізують її (Фізіол.  Словник української мови в 11 томах