парканець

паркане́ць

іменник чоловічого роду

Значення в інших словниках

1. парканець — ПАРКАНЕ́ЦЬ, нця́, ч. Те саме, що парка́нчик. Ось невеличкий гайок, немов збита докупи черідка врунастих овечок, хатинка з підсліпуватим віконцем, напіврозібраний парканець (Ю. Бедзик).  Словник української мови у 20 томах
2. парканець — ПАРКАНЕ́ЦЬ, нця́, ч. Те саме, що парка́нчик. Ось невеличкий гайок, немов збита докупи черідка врунастих овечок, хатинка з підсліпуватим віконцем, напіврозібраний парканець (Ю. Бедзик, Полки.., 1959, 120).  Словник української мови в 11 томах