Орфографічний словник української мови

паркий

парки́й

прикметник

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. паркий — -а, -е. 1》 Дуже насичений теплою парою, вологою. 2》 Жаркий, душний внаслідок надмірних випарів. 3》 Від якого йде пара; який випускає теплі випари.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. паркий — ПАРКИ́Й, а́, е́. 1. Дуже насичений теплою парою, вологою. Парке, тепличне повітря стоїть над мокрими городами (З. Тулуб). 2. Жаркий, душний внаслідок надмірних випарів. Сонце вже випливало з-за обрію. День обіцяв бути гарячий і паркий (Ю. Бедзик).  Словник української мови у 20 томах
  3. паркий — ДУ́ШНИ́Й (про повітря високої температури, насичене вологою, випарами; з таким повітрям), ЗАДУ́ШЛИВИЙ, ЗА́ДУ́ШНИЙ, УДУ́ШЛИВИЙ рідше, ПАРКИ́Й, ПАРНИ́Й розм.  Словник синонімів української мови
  4. паркий — ПАРКИ́Й, а́, е́. 1. Дуже насичений теплою парою, вологою. Парке, тепличне повітря стоїть над мокрими городами (Тулуб, Людолови, II, 1957, 508). 2. Жаркий, душний внаслідок надмірних випарів. Сонце вже випливало з-за обрію.  Словник української мови в 11 томах