Орфографічний словник української мови

пастилаж

пастила́ж 1

іменник чоловічого роду

скульптура або фігура з розм'ятої і обпаленої глини; фігурний виріб з тіста, цукру і т. ін

пастила́ж 2

іменник чоловічого роду

виріб із тіста

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. пастилаж — -а, ч. 1》 Скульптура або фігура з розім'ятої та обпаленої глини. 2》 У кулінарії – фігурний виріб із тіста, цукру і т. ін.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. пастилаж — ПАСТИЛА́Ж, ч. 1. род. а. Скульптура або фігура з розм'ятої і обпаленої глини. Майстер пастилажа. 2. род. а. В кулінарії – фігурний виріб з тіста, цукру і т. ін. На конкурсі українські кондитери представили прекрасні пастилажі (з газ.).  Словник української мови у 20 томах
  3. пастилаж — пастила́ж (франц. pastillage) 1. Скульптура з глини, розім’ятої руками й обпаленої. 2. В кулінарії – фігурний виріб з тіста, цукру тощо.  Словник іншомовних слів Мельничука
  4. пастилаж — ПАСТИЛА́Ж, ч. 1. род. а. Скульптура або фігура з розм’ятої і обпаленої глини. 2. род. у. В кулінарії — фігурний виріб з тіста, цукру і т. ін.  Словник української мови в 11 томах