Значення в інших словниках
-
пауза —
Перерва [IV]
Словник з творів Івана Франка
-
пауза —
(від гр. pausis — припинення) перерва в артикуляції (мовчання) для вдихання повітря. У стилістиці — прийом для привертання уваги слухача до мовленого, для актуалізації ідеї чи образу, для створення відповідного стилістичного ефекту.
Словник стилістичних термінів
-
пауза —
[паўза] -зие, д. і м. -з'і
Орфоепічний словник української мови
-
пауза —
рідко павза, -и, ж. 1》 Тимчасова зупинка, перерва в мові або розмові; мовчання, мовчанка. 2》 перен. Взагалі проміжок, зупинка у чому-небудь, між чимсь. || зах. Перерва між уроками в школі. 3》 Перерва в дії, у мові дійових осіб і т. ін.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
пауза —
див. павза
Словник чужослів Павло Штепа
-
пауза —
(від гр. pausis — перерва, зупинка) — 1. Тимчасова перерва в звучанні одного, кількох або всіх голосів музичного твору на заздалегідь визначений час. 2. Знак, що визначає тривалість перерви (1) в звучанні. За тривалістю П. є такими ж, як і ноти (Додаток IV).
Словник-довідник музичних термінів
-
пауза —
ПА́УЗА, рідко ПА́ВЗА, и, ж. 1. Тимчасова зупинка, перерва в мові або розмові; мовчання, мовчанка. – Ну, кажи мені сам, що маю з тобою зробити? Посадить у тюрму?.. Пауза. Тупо дивиться зв'язаний (М. Коцюбинський); – Я вам одверто кажу .. (По павзі).
Словник української мови у 20 томах
-
пауза —
у знач. вигуку; муз. Виражає відмову ресторанного музиканта виконувати пісню, якщо він не впевнений, що за неї заплатять. Цеацура.
Словник жарґонної лексики української мови
-
пауза —
па́уза (лат. pausa, з грец. παϋσις – припинення) 1. Перерва, зупинка. 2. Чітко визначена перерва в звучанні одного, кількох чи всіх голосів музичного твору; знак нотного письма, що її вказує. 3. Зупинка артикуляційних рухів мовних органів, яка супроводиться перервою в подачі голосу.
Словник іншомовних слів Мельничука
-
пауза —
Елемент музичної нотації; ритмічно окреслена перерва між звуками твору.
Універсальний словник-енциклопедія
-
пауза —
ПЕРЕ́РВА (тимчасове припинення якоїсь дії, процесу; проміжок часу, на який припиняється дія, процес), ІНТЕРВА́Л, ПРО́МІЖОК, АНТРА́КТ розм., ПЕРЕСТА́НОК діал.; ПА́УЗА (перев. у мові, звучанні); ПРОСТІ́Й (непередбачена затримка в роботі).
Словник синонімів української мови
-
пауза —
ПА́УЗА, рідко ПА́ВЗА, и, ж. 1. Тимчасова зупинка, перерва в мові або розмові; мовчання, мовчанка. — Ну, кажи мені сам, що маю з тобою зробити? Посадить у тюрму?.. Пауза. Тупо дивиться зв’язаний (Коцюб., ІІ, 1955, 258); — Я вам одверто кажу.. (По павзі).
Словник української мови в 11 томах