Орфографічний словник української мови

пахоля

пахоля́

іменник середнього роду, істота

хлопчик, підліток

арх.

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. пахоля — див. дитина  Словник синонімів Вусика
  2. пахоля — -яти, с. Маленький хлопчик.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. пахоля — ПАХОЛЯ́, ля́ти, с., заст. Зменш. до пахо́лок 2. Був син-одиначок, мале пахоля, тепер він за пажа в дворі в короля (Леся Українка); * У порівн. Мій кожен палець перд тобою ладен зігнутись, як пахоля (Л. Костенко).  Словник української мови у 20 томах
  4. пахоля — Пахоля́, -ля́ти, -ля́ті, -ля́м; -ля́та, -ля́т  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. пахоля — ПАХОЛЯ́, я́ти, с., заст. Зменш. до пахо́лок 2. Був син-одиначок, мале пахоля, тепер він за пажа в дворі в короля (Л. Укр., І, 1951, 439).  Словник української мови в 11 томах