пахоля
ПАХОЛЯ́, ля́ти, с., заст.
Зменш. до пахо́лок 2.
Був син-одиначок, мале пахоля, тепер він за пажа в дворі в короля (Леся Українка);
* У порівн. Мій кожен палець перд тобою ладен зігнутись, як пахоля (Л. Костенко).
Словник української мови (СУМ-20)