Орфографічний словник української мови

пащекуха

пащеку́ха

іменник жіночого роду, істота

розм.

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. пащекуха — -и, ж., розм. Пащекувата жінка, дівчина.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. пащекуха — ПАЩЕКУ́ХА, и, ж., розм. Пащекувата жінка, дівчина. – Мовчать! Прескверна пащекухо! – Юнона злобна порощить (І. Котляревський); Хто там перешіптувався? Галя? Настя? Чи, може, Катя? У-у, пащекухи! Нема їм чого робити... (С. Журахович).  Словник української мови у 20 томах
  3. пащекуха — БАЛАКУ́ХА розм. (та, хто любить багато поговорити), ГОВОРУ́ХА розм., ЛЕПЕТУ́ХА розм., ЛОПОТУ́ХА розм. рідше, ПАЩЕКУ́ХА розм., СОРО́КА розм., ЛЕПЕ́ТЯ діал.; ЦОКОТУ́ХА розм., СОКОТУ́ХА розм. рідше, ЛЯСКУ́ХА розм., ТОРОХТІ́ЙКА розм., ТАРАХКОТІ́ЛКА розм.  Словник синонімів української мови
  4. пащекуха — ПАЩЕКУ́ХА, и, ж., розм. Пащекувата жінка, дівчина. — Мовчать! Прескверна пащекухо! — Юнона злобна порощить (Котл., І, 1952, 245); Хто там перешіптувався? Галя? Настя? Чи, може, Катя? У-у, пащекухи! Нема їм чого робити… (Жур., Даша, 1961, 6).  Словник української мови в 11 томах